Необхідно розуміти, що в більшості випадків запалення сідничного нерва істотне поліпшення настає протягом першого місяця, навіть при консервативному лікуванні. Найчастіше для лікування болю при запаленні сідничного нерва призначають нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП).

Досвід показує, що короткострокове застосування нестероїдних протизапальних препаратів дає потрібний результат у пацієнтів з гострим болем у спині. Переваги НПЗП при хронічної болю в спині менш вивчені.

Препарати для лікування запалення сідничного нерва і результат їх дії

Найбільш поширені наступні нестероїдні протизапальні препарати:

• безрецептурні НПЗП: аспірин, ібупрофен (Мотрин, Адвіл, Нуприн, Руфен), напроксен (Лев), кетопрофен (Актрон, Орудис);
• рецептурні НПЗП: ібупрофен (мотрин), напроксен (Парацетамол, Анапрокс), флурбіпрофен (Ансейд), диклофенакДиклофенак - зніме запалення і біль (Вольтарен), толметин (Толектин), кетопрофен (Орудис, Орувейл) і дексибупрофен (Серактил).

Прийом нестероїдних протизапальних препаратів з їжею зменшує дискомфорт у шлунку, хоча може уповільнити їх знеболюючу дію.

Тривале застосування НПЗЗ – друга за поширеністю причина виразок і шлунково-кишкової кровотечі. Щоб зменшити ризики і ускладнення, пов'язані з прийомом НПЗП, слід приймати мінімальну дозу, яка може зняти біль.

Інші побічні ефекти нестероїдних протизапальних препаратів:

• Розлад шлунка;
• Диспепсія (печіння, відчуття роздутості в низу живота);
• Сонливість;
• Високий кров'яний тиск;
• Затримка рідини в організмі, набряки;
• Головний біль;
• Висип;
• Зниження функції нирок.
• Виразки або шлунково-кишкові кровотечі, викликані прийомом НПЗП

Прийом НПЗП протягом тривалого часу не рекомендується, так як може призвести до утворення виразок. Такі виразки частіше кровоточать, ніж виразки, викликаних бактеріями Helicobacter pylori.

Найбільшому ризику виникнення кровотечі схильні люди старше 60 років, у яких вже була виразка або шлунково-кишкова кровотеча в минулому, пацієнти з серйозними захворюваннями серця, ті, хто зловживає алкоголем і приймає деякі лікарські засоби, зокрема, антикоагулянти (препарати для розрідження крові) і кортикостероїди.

Інгібітори (блокатори) протонового насоса (ІСН) допомагають запобігти і вилікувати виразки, спричинені прийомом нестероїдних протизапальних препаратів. До ІСН належать омепразол (Прилосек), езомепразол (Нексиум) і лансопразол (Превасид).

Інгібітори ЦОГ-2 (Коксибс). Коксибс пригнічує фермент ЦИКЛООКСИГЕНАЗИ-2, що сприяє запаленню. Спочатку передбачалося, що препарати цього класу мають такі ж властивості, що і нестероїдні протизапальні препарати, але викликають менше побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту. Однак, після численних повідомлень про ускладнення з боку серця, шкірної висипки та інших побічних ефектах достоїнства і недоліки цього класу препаратів були переглянуті.

Виразка – це глибокий запалений дефект епітелію шкіри чи слизової оболонки та підлеглих тканин, який виникає внаслідок інфекції, механічного, хімічного або променевого ушкодження, а також в результаті порушення кровопостачання та/або іннервації. Щоб не дратувати виразку, киньте палити і виключіть деякі продукти зі свого раціону, в тому числі кофеїн і алкоголь. В аптеці за рецептом лікаря можна придбати препарати для пригнічення кислотності в шлунку, що викликає ерозію шлунка. Для зупинки виразкової кровотечі застосовують ендоскопічну терапію.

Трамадол

Трамадол (Ультрам) – знеболюючий засіб, який застосовується в якості альтернативи опиоидам. Хоча препарат має властивості опіоїдів, він не викликає такого ж сильного звикання і залежності (хоча такі випадки відомі). Трамадол може викликати нудоту, але, на відміну нестероїдних протизапальних препаратів, не має серйозних побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту. Деякі пацієнти, які приймають трамадол, скаржаться на сильний свербіж.

Комбінація трамадолуТрамадол: вбиває біль і парацетамолу (Ультрасет) більш ефективна, так як швидше знімає біль, ніж трамадол.

Опіоїдні знеболюючі препарати

Наркотики – це хімічні речовини, що викликає ступор і нечутливість до болю. Найчастіше цей термін використовують для позначення опіатів (морфін і кодеїн, отримані на основі натурального опію) або опіоїдів (синтетичні препарати: oxycodone (Перкодан, Перкосет, Оксиконтін), "гідрокодон" (Вікодин) і оксиморфон (Нуморфан)), які називаються наркотичними анальгетиками. Це найбільш сильні знеболюючі препарати.

Останнім часом з'явилися нові способи застосування знеболюючих препаратів. Шкірний пластир, що містить опіоїдні препарати (трансдермальний фентаніл), допомагає зменшити біль у спині та попереку ефективніше, ніж опіоїди, що приймаються перорально.

До загальних побічних ефектів опіоїдів належать: занепокоєння, запори, нудота, блювання, запаморочення, сонливість, паранояПараноя - явної симптоматики не спостерігається, затримка сечі, тривожністьТривожність - як відрізнити норму від патології? , утруднене або повільне дихання. Існує ризик формування залежності, хоча він не так високий, як прийнято вважати. По суті, при правильному застосуванні в довгостроковій перспективі опіоїди навіть безпечніше, ніж нестероїдні протизапальні препарати. На жаль, існує проблема прийому опіоїдних наркотиків серед молоді, тому лікарі зазвичай утримуються від призначення опіоїдів.

Шум у вухах і голові може бути ознакою різних захворювань і періодично зустрічається навіть у здорових людей. Але якщо шум у вухах і голові почався раптово, необхідно звернутися до лікаря і пройти обстеження, щоб виключити серйозні захворювання. Під час обстеження не завжди вдається встановити причину появи шуму у вухах і голові, в такому разі його намагаються зробити менш помітним.

Причини появи шуму у вухах і голові

Шум у вухах і голові може виникати після важких запальних або алергічних процесів в області середнього і внутрішнього вуха, травми барабанної перетинкиТравми барабанної перетинки: це серйозно . Відбувається це через порушення функціонування слухових нервів.

Іноді шум у вухах і голові з'являється при порушеннях мозкового кровообігу, наприклад, на тлі здавлювання хребетної артерії, яка проходить через вузький отвір в шийному відділі хребта і несе кров до тканини головного мозку. При остеохондрозі хребетна артерія може здавлюватися, що призводить до турбулентного руху крові і появі пульсуючого шуму в голові та вухах. Такий же шум може з'являтися при атеросклерозі судин головного мозку.

Дуже часто шум у вухах розвивається при підвищеному шумі на виробництві, при цьому одночасно можна помітити і зниження слуху. Часто шум у вухах і голові з'являється у підлітків при постійному прослуховування гучної музики. У літніх людей шум у вухах і голові є наслідком обмінних порушень в слухових нервах.

До появи шуму у вухах і голові можуть призводити також висока або, навпаки, низький артеріальний тиск, судинні порушення при цукровому діабетіЦукровий діабет - грізна і невиліковна хвороба, черепно-мозкові травми. У деяких випадках причиною такого шуму може бути сірчана пробка у слуховому проході.

Нарешті, шум у вухах і голові може бути наслідком підвищеної чутливості до різних звуків. Така підвищена чутливість до слухових і зорових подразників характерна для неврозів і хронічних стресів.

Що відбувається в нашому організмі при шумі у вухах

Наш орган слуху влаштований так, що перетворення звукових коливань в нервові імпульси відбувається за допомогою слухових клітин внутрішнього вуха, які мають особливі волоски. Нервові імпульси надходять у центр слуху головного мозку, де аналізуються і розпізнаються як мова, музика, шум і так далі. При нормальному стані органа слуху волоски рухаються в такт звуковим коливанням. Але якщо змінені волоски, запалені або роздратовані, вони починають рухатися безладно, формуючи нервові імпульси, які сприймаються центральною нервовою системою як шум у вухах і голові у вигляді дзвону, тріска, дзижчання і так далі. Часто шум у вухах і голові супроводжується запамороченням – це ознака порушення органу рівноваги.

Відчувається як шум у вухах і голові хворими

Шум у вухах і голові частіше носить суб'єктивний характер, тобто його може почути тільки сам хворий. Зазвичай це якийсь не надто приємний, нав'язливий постійний звук – дзвін, гудіння, шум прибою, свист і так далі. На тлі такого шуму часто знижується слух. Це може бути постійне повільне зниження слуху або нападоподібне, раптове у вигляді повної тимчасової втрати слуху.

Іноді шум у вухах і голові супроводжується запамороченнямЗапаморочення - якщо земля йде з-під ніг, головними болями, болями і відчуттям закладеності у вухах.

Як позбутися від шуму у вухах

При появі шуму у вухах потрібно провести повне обстеження і встановити його причину. Залежно від причини появи шуму у вухах і голові призначається і лікування. Але дуже часто обстеження не виявляє причини появи шуму у вухах і голові, в такому випадку можна або зробити шум менш помітним, або просто не звертати на нього уваги.

Вдається це не всім і не відразу, але результатом буде повноцінне життя без депресій і неврозів. Для досягнення такого ефекту хворим рекомендується пройти курс психотерапевтичного лікування.

Зможуть допомогти собі хворі і самостійно. Для цього їм потрібно уникати гучних звуків, контролювати свій артеріальний тискАртеріальний тиск - небезпечні його коливання? , зменшити вживання солі (вона викликає набряки тканин, у тому числі в області головного мозку і слухового апарату), міцних чаю та кави (міститься в них, кофеїн звужує кровоносні судини).

Шум у вухах і голові невстановленого походження – це проблема, яка досі не знайшла свого вирішення.

Галина Романенко