Рибоксин – це лікарський препарат, який стимулює обмін речовин в клітинах шляхом підвищення їх енергетичного потенціалу. Особливо ефективно діє рибоксин на клітини серцевого м'яза (міокарда), тому його часто призначають при ішемічній хворобі серця та інших серцево-судинних захворюваннях.

Механізм дії рибоксину
Рибоксин (міжнародна непатентована назва – інозин) – це лікарський препарат, який належить до групи засобів, що нормалізують обмін речовин в тканинах міокарда та зменшують кисневе голодування (гіпоксію) тканин. Випускається рибоксин у вигляді таблеток по 200 мг та 2% розчину в ампулах по 10 мл для внутрішньовенного введення. Різними фармацевтичними компаніями випускаються аналоги рибоксину: інозин та рибонозин.
Механізм дії рибоксину заснований на тому, що він є нуклеозидів, то є попередником джерела енергії АТФ. Як нуклеозид рибоксин легко проникає в клітини, підвищуючи їхній енергетичний баланс і стимулюючи синтез нуклеотидів. Особливо ефективно діє рибоксин на клітини міокарда та печінки, покращуючи в них обмінні процеси. При активізації обміну речовин (зокрема обміну глюкозиГлюкоза: джерело енергії
, в результаті якого виділяється енергія) клітини міокарда легше переносять недолік кисню (гіпоксію), в них відновлюється нормальне проведення електричних імпульсів, що сприяє відновленню серцевого ритму.
Рибоксин також поліпшує постачання міокарда артеріальною кров'ю, відновлює нормальний кровообіг у нирках, порушене після операції на цьому органі. Процес тканинного дихання поліпшується також за рахунок активізації обміну піровиноградної кислоти. Знижується здатність крові тромбоутворення.
Загальне дію рибоксину полягає у збільшенні скорочувальної здатності міокарда, його більш повному розслабленню під час діастоли і збільшення ударного об'єму крові. Крім того, під дію рибоксину поліпшуються відновлювальні здатності серцевого м'яза після перенесеного інфаркту міокарда. Така дія сприяє попередженню розвиток хронічної серцево-судинної недостатності та розвитку тромбоемболії. Покращується також регенерація слизової оболонки шлунка після ерозивно-виразкового ураження та стан печінки при будь-яких її захворюваннях.

Показання для застосування
Рибоксин перш за все застосовують при серцево-судинних захворюваннях. Так, він широко застосовується при ішемічній хворобі серця (ІХС). Це захворювання характеризується порушенням коронарного кровообігу з-за того, що атеросклеротичні бляшки зменшують просвіт коронарних артерій. Крайнім проявом ІХС є інфаркт міокарда – омертвіння тканини міокарда. Під дією рибоксину поліпшується метаболізм міокарда, що в свою чергу збільшує переносимість міокардом гіпоксію, тобто попереджує розвиток інфаркту міокарда. А якщо инфакркт міокарда все ж стався, рибоксин сприяє швидкому відновленню функції серця.
Крім того, рибоксин призначають при вадах серця (вроджених чи набутих), запальних і обмінних порушень у міокарді (міокардитах і міокардіодистрофіях), а також при аритміях, що розвиваються на фоні застосування серцевих глікозидів.
Допоможе рибоксин при гострих і хронічних гепатитах, цирозах печінки будь-якого походження, жирової дистрофії та інших захворюваннях печінки. Під дією рибоксину поліпшується функція гепатоцитів – клітин печінки.
При виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки рибоксин попереджає загострення захворювання і сприяє його більш швидкого завершення.
Рибоксин застосовується також при урокопропорфіріі – шкірної формі порфірії, що характеризується порушенням обміну порфіринів, які, відкладаючись в шкірі, викликають її сенсибілізацію до сонячного проміння та підвищену чутливість до механічного подразнення. В основі захворювання лежить порушення функції ферментів печінки, які відповідають за синтез і обмін порфіринів. Поліпшити стан клітин печінки, а значить, і стан таких хворих може застосування рибоксину.
Під дію рибоксину швидше відбувається загоєння променевих опіків і не відбувається зменшення кількості лейкоцитів у крові. При відкритокутовій глаукоміВідкритокутова глаукома зустрічається часто протікає непомітно
рибоксин покращує зір.

Побічні ефекти рибоксину та протипоказання для його прийому
Рибоксин зазвичай добре переноситься хворими, але іноді на тлі його прийому виникають напади серцебиття, з'являється почервоніння і свербіж шкіри, підвищується вміст сечової кислоти в крові і загострення подагри. Можливі алергічні реакції.
Застосування рибоксину протипоказано при подагрі, підвищеному вмісті в крові сечової кислоти, непереносимості простих цукрів (глюкози, фруктози, сахарози), а також при індивідуальній непереносимості компонентів препарату. Рибоксин в ампулах протипоказаний при вагітності, годуванні дитиниГодування грудьми – особистий вибір
грудьми і у віці до 18 років застосування препарату у цих груп хворих не підтверджено клінічними дослідженнями.
З обережністю застосовують рибоксин при тяжких порушеннях функції нирок і цукровому діабеті.
Рибоксин покращує обмін речовинПокращуємо обмін речовин і худнемо без дієт
у клітинах, а значить і стан того чи іншого органу в цілому.
Галина Романенко