Видаляти чи не видаляти аденоїди – ця проблема стоїть перед багатьма батьками. Тут не варто поспішати, потрібно спочатку провести консервативне лікування. Ну а якщо консервативне лікування не допоможе, і дитина безупинно хворіє простудними захворюваннями, не дихає носом, то видаляти носоглотковий мигдалину доведеться.

Чому не завжди потрібно оперувати
Звичайно ж, батьки воліють лікувати свою дитину консервативними методами, адже операція – це завжди травма для дитини. І в цьому немає нічого поганого, якщо лікування проводиться під контролем лікаря-отоларинголога.
Особливістю дитячого організму є те, що з віком набула носоглоткова мигдалина (а це і є аденоїди) починає зменшуватися в розмірах (атрофія). Починається цей процес після 12 років, а закінчується після 20.
Тому завдання батьків і отоларинголога полягає в тому, щоб дитина якомога рідше хворів простудними захворюваннями. Саме застуда викликає зростання лімфоїдної тканини, з якої складається носоглоткова мигдалина. Розростання тканини носоглоткової мигдалини під час інфекцій – це її фізіологічна функція, адже саме мигдалини (дві піднебінні, мовна і носоглоткова), складають так зване глотковий кільце, не пускають інфекцію в дихальні шляхи. Якщо дитина не буде хворіти, то і аденоїди збільшуватися не будуть.
Але вони і не зменшаться, поки не настане певний вік. Тому немає сенсу піддаватися різного роду рекламу, яка обіцяє повне вилікування від аденоїдів консервативними методами.
А ось займатися зміцненням захисних сил організму дитини можна і потрібно – саме імунітет допоможе пережити небезпечний вік без операції.
По-іншому йдуть справи у дорослих. У них вже немає таких перспектив, як у дітей, тобто аденоїди вже не зменшаться ніколи. Звичайно, аденоїди I ступеня немає сенсу лікувати оперативно, тут варто застосувати ті ж способи консервативного лікування, що і у дітей. Але якщо аденоїди більше, заважають дихати носом, спати, а особливо, якщо це ще і поєднується з будь-якими іншими захворюваннями (наприклад, серцево-судинної системи, нирок), то все таки краще подумати про їх видалення.

Показання та протипоказання для оперативного видалення аденоїдів
Показанням для оперативного видалення аденоїдів є не стільки їх величина, скільки викликані ними порушення в організмі. Всі показання для оперативного видалення аденоїдів можна розділити на абсолютні (тут вже нікуди не дінешся, треба оперувати) і відносні (краще все ж прооперувати). До абсолютних показань для видалення аденоїдів відносяться:
- великі аденоїди (III ступінь) зі стійким порушенням носового дихання вдень і вночі;
- великі аденоїди (II-III ступінь) з хропінням і короткочасним припиненням дихання уві сніСновидіння: як зрозуміти наші сни
(апное);
- підозра на злоякісне переродження тканини аденоїдів;
- стійке зниження слуху;
- формування на тлі аденоїдівАденоїди - розростання глоткової мигдалини
неправильного розвитку щелепно-лицьової області (наприклад, неправильного прикусуНеправильний прикус: виправити ніколи не пізно
– змикання зубів).
Відносними показаннями для видалення аденоїдів є:
- часті запальні процеси в області середнього вуха (отити);
- часті загострення запалень придаткових пазух носа (фронтити, гайморити);
- постійний неприємний запах з ротаЗапах з рота (галітоз) - іноді корисно закрити рот
;
- порушення мови у вигляді гугнявості.
Протипоказання для оперативного лікування аденоїдів є:
- будь-які гострі захворювання і загострення хронічних захворювань, а також ослаблення організму після них;
- захворювання крові, що супроводжуються порушенням її згортання і схильністю до кровотеч (наприклад, гемофілія);
- важкі захворювання серцево-судинної системи.
Відносним протипоказанням до операції є вік до трьох років. Але при наявності абсолютних або відносних показань операція проводиться в будь-якому віці.

Види операцій, які застосовують при аденоїдах
Застосовується два види операцій: повне видалення аденоїдів (аденэктомия) і часткове видалення (аденотомія).
Аденотомія проводиться в основному дітям. Справа в тому, що лімфоїдна тканина несе на собі захисну функцію і іноді варто видалити її надлишки, залишивши частину для захисту організму від інфекції. Проводиться аденотомія під місцевою анестезією спеціальної сталевої петлею, один край якої гострий.
Аденэктомия сьогодні проводиться в основному ендоскопічним методом під загальним наркозом. Це дозволяє проводити операцію більш якісно, так як під час ендоскопічної операції із застосуванням спеціальної оптичної апаратури хід всієї операції видно на екрані монітора.
Як же лікувати дитину – оперативно або консервативно? Порадьтеся з лікарем-отоларингологом, а потім вже вирішуйте, погодитися чи не погодитися з його доводами.
Галина Романенко