Лікування і профілактика поперечного плоскостопості

При підозрі на поперечна плоскостопість лікар вивчає історію хвороби, щоб виявити порушення і травми, які могли стати причиною плоскостопостіПлоскостопість - допоможе лікувальна гімнастика. Потім він оглядає ступні і ноги пацієнта, просить його встати і виконувати деякі прості рухи. Використовуються і такі методи діагностики, як рентгенологічне дослідження та магнітно-резонансна томографія.

Лікування поперечного плоскостопості може бути консервативним (без операції) і оперативним.

Консервативне лікування спрямоване на запобігання подальшого розвитку плоскостопості і зменшення болю. На ранніх стадіях захворювання воно полягає у носіння ортопедичних устілок, виготовлених фабричним способом або валиків, які підкладаються нижче розташування натоптишів. При важких формах поперечного плоскостопості хворі носять ортопедичне взуттяОртопедичне взуття - як визначити що підходить вам? , зшиту на замовлення після огляду і за рекомендацією ортопеда. В консервативне лікування входять також лікувальна фізкультура, масаж і фізіотерапевтичні процедури (у тому числі теплі ванночки для ніг), які сприяють зняттю м'язової напруги, а значить, і болів.

Оперативне лікування поперечного плоскостопості проводиться при сильних болях, які не знімаються застосуванням консервативних методів лікування. Проводяться операції на кістках і зв'язки стопи. Найчастіше в процесі операції забирається хрящової наріст на голівці плеснової кістки, кістка вирівнюється, а сухожилля підтягується так, щоб воно змогло утримувати I палець стопи в прямому положенні. Все це закріплюється спеціальною стрічкою. Операція складна, але ефективна.

Профілактика поперечного плоскостопості полягає в зниженні маси тіла і носіння зручного взуття на підборах помірної висоти. Рекомендується також проводити гімнастику стоп, зміцнюючу м'язово-зв'язковий апарат, але цей метод при поперечному плоскостопості менш ефективний, ніж при поздовжньому (в стопі немає тренованих м'язів, що відповідають за розвиток поперечного види плоскостопості).

Лікування

Методи лікування поперечного плоскостопості залежать від тяжкості захворювання і його причин. Якщо плоскостопість не викликає болю і дискомфорту, лікування може бути необов'язковим. В інших випадках лікар рекомендує один або декілька з наступних методів лікування:

• Відпочинок і холодні компреси для ніг, щоб зняти набряки;
• Вправи на розтяжку;
• Прийом знеболюючих препаратів, таких як нестероїдні протизапальні препарати;
• Фізіотерапія;
• Застосування ортопедичних устілокОртопедичні устілки - для чого вони потрібні? або бандажа;
• Ін'єкції препаратів для зняття запалення, наприклад, кортикостероїдів.

Крім того, рекомендується знижувати вплив чинників, які збільшують ризик розвитку поперечної плоскостопості, таких як діабет, підвищений кров'яний тиск і ожиріння. Також слід уникати надмірного навантаження на ноги.

У випадках, коли консервативні методи лікування не допомагають, може знадобитися хірургічна операція.

Що таке помилковий суглоб

Помилковий суглоб – це стійке порушення безперервності і рухливості кістки, не властиве даному її відділу. Хибні суглоби діляться на вроджені і набуті. Вроджені хибні суглоби зустрічаються порівняно рідко, переважна їх локалізація - нижня третина гомілки, але зустрічаються поодинокі вроджені хибні суглоби ключиці, ліктьової та стегнової кісток.

Придбані хибні суглоби складають близько 3% всіх ортопедичних захворювань. Понад 95% їх них виникає після травматичних переломів – закритих, відкритих і вогнепальних, решта – після патологічних переломів і різних операцій на кістках. Найбільш часта локалізація придбаних несправжніх суглобів – великогомілкова кістка і шийка стегнової кістки, рідше зустрічаються несправжні суглоби кісток передпліччя, плечової, стегнової кісток, кістки зап'ястя, ключиці, надколінка.

Придбані хибні суглоби можуть бути різного виду – від ледь помітної на рентгенограмі щілини між відламками кістки з дуже невеликою їх рухливістю до великої відстані між відламками, заповнений сполучною тканиною, зі значною рухливістю відламків.

Чому виникають

В основі вроджених несправжніх суглобів лежить внутрішньоутробне порушення кісткоутворення з виникненням неповноцінною кісткової структури на певній ділянці, що приводить до порушення цілісності кістки після початку навантаження (найчастіше 2-3 роки).

Виникнення придбаних несправжніх суглобів обумовлено різноманітними загальними та місцевими факторами. До загальних факторів прийнято відносити порушення функції залоз внутрішньої секреції, вагітність, авітамінози, гострі і хронічні інфекційні захворювання, різні розлади нервової системи. Місцеві причини утворення несправжніх суглобів мають провідне значення, їх ділять на кілька груп:

• I група – причини, пов'язані з помилками в лікуванні – недостатньо повне співвідношення відламків, неповне усунення затиснутих відламками м'яких тканин, неправильна іммобілізація і так далі;
• II група – причини, пов'язані з тяжкістю травми і викликаними травмою ускладненнями – втрата значної частини кістки при травмі або оперативному втручанні, розтрощення м'язів на значному протязі з оголенням кістки, нагноєння м'яких тканин і кістки і так далі;
• III група – причини, пов'язані з анатомо-фізіологічними особливостями кровопостачання кістки і локалізацією перелому (наприклад, порушення кровопостачання відламків кістки, пов'язане з особливостями її будови).

В утворенні хибного суглоба велике значення має порушення кровопостачання в області перелому, що призводить до зміни кісткоутворення і зменшення міцності кісткової мозолі, аж до повного роз'єднання відламків. Тривала рухливість може призвести до перетворення кістки в зоні перелому спочатку в фіброзну (із сполучної тканини), а потім в хрящову тканину – тобто до формування хибного суглоба.

Ознаки помилкового суглоба

При хибних суглобах спостерігається патологічна рухливість в цій області. Якщо немає навантаження на кінцівку, болючості в ділянці хибного суглоба немає або вона незначна. Це відрізняє помилковий суглоб від несросшихся переломів, при яких незначна рухливість і завжди виникає болючість. Формування ознак помилкового суглоба зазвичай відбувається в строк, що дорівнює подвійному середнього терміну зрощення відламків. До цього терміну патологію розглядають як несросшийся перелом.

Деформації при набутих хибних суглобах можуть бути самими різними, але для певних локалізацій вони типові. Так, при помилковому суглобі стегнової кістки характерна деформація у вигляді «галіфе». Для вродженого помилкового суглоба гомілки характерна кутова деформація нижньої третини гомілки з кутом, відкритим до заду.

Вкорочення сегмента кінцівки при помилковому суглобі може бути різним. При формуванні помилкового суглоба в дитячому віці вкорочення завжди більше. Патологічна рухливість, викривлення і вкорочення визначають і основні функціональні порушення. Для нижніх кінцівок - це порушення опорности, що змушує хворого користуватися додатковими засобами опори (наприклад, милицями). Для верхніх кінцівок – ослаблення м'язової сили. З часом виникають зміни в усіх тканинах пошкодженої кінцівки.

Діагностика та лікування несправжніх суглобів

Діагноз ставиться на підставі характерних проявів захворювання і підтверджується даними рентгенологічних досліджень.

У завдання лікування входить відновлення безперервності кістки і усунення наявних деформацій для повернення нормальної функції кінцівки. Лікування складається із загальних і місцевих заходів.

Загальні лікувальні заходи спрямовані на зміцнення організму, підвищення тонусу мускулатури, збереження і відновлення функції суглобів пошкодженої кінцівки, відновлення кровообігу в ділянці хибного суглоба. Це спеціально підібрані курси лікувальної гімнастики, масаж, фізіотерапевтичні процедури.

Місцеве лікування оперативне, воно полягає у створенні умов для нормального перебігу відновлення кістки шляхом зближення і знерухомлення уламків, лікуванні всіх порушень (у тому числі нагноєнь) в області м'яких тканин.

В цілому сучасні методи лікування несправжніх суглобів дозволяють отримати більш 95% позитивних результатів.

Галина Романенко