Виявлення на поверхні сечостатевих органів уреаплазм не завжди є приводом для лікування. Головним критерієм є наявність уреаплазм в поєднанні з запальним процесом в області сечостатевих органів. При цьому виявляють і пролікують всі виявлені інфекції, так як уреаплазмозУреаплазмоз - запальний процес сечостатевої системи часто поєднується з іншими захворюваннями, що передаються статевим шляхом.

Основні принципи лікування уреаплазмозу

Головним принципом є лікування запального процесу, викликаного уреаплазмами (уреаплазмоз), а не носійство уреаплазм, які входять до складу умовно-патогенної мікрофлори, постійно мешкає на поверхні слизових оболонок сечостатевих органів.

Виняток становлять жінки, які планують вагітність: при наявності у них носійства уреаплазм проводиться профілактичне лікування не тільки жінки, але і її чоловіка. Це необхідно, так як під час вагітності у жінки знижується імунітет і носійство може перейти в запальний процес, який наробить багато лиха. Крім того, під час пологів уреаплазми можуть потрапити на шкіру і слизові оболонки дитини і викликати у нього захворювання.

Лікування носійства іноді необхідно і в тому випадку, якщо носій інфекції передбачає змінити статевого партнера. Для того, щоб уникнути зараження, носія уреаплазм пролікують.

Другим обов'язковим принципом є лікування обох статевих партнерів, інакше зцілений заразиться від свого партнера повторно.

Третім принципом є тимчасова відмова від незахищених статевих контактів.

І четвертий принцип – не займатися самолікуванням. Адекватне комплексне лікування під лабораторним контролем може провести тільки лікар – дерматовенеролог, гінеколог або уролог.

До складу комплексного лікування входять антибактеріальна терапія, відновлення імунітету, загальнозміцнююча терапія, при необхідності - місцеве лікування і фізіотерапевтичні процедури. Крім того, необхідно дотримуватися дієти: не вживати гострих, солоних, жирних, смажених страв, багато солодощів та спиртних напоїв.

Антибактеріальна терапія при уреаплазмозе

У процесі проведених досліджень було виявлено, що уреаплазми виявляють чутливість до трьох груп антибіотиків: маролидам, фторхінолонів і тетрациклінів.

Найбільш ефективними препаратами групи макролідів є азитроміцин (сумамед, останнім часом до нього часто розвивається звикання збудника інфекції), джозамицин (вильпрафен) та кларитроміцин (коаліціада). Всі ці препарати добре переносяться хворими. Вагітним жінкам зазвичай призначають вильпрафенВильпрафен – сучасний високоефективний і нетоксичний антибіотик.

Серед фторхінолонів офлоксацин (таривід), ципрофлоксацин (ципролет), моксифлоксацин (авелокс). До тетрациклінів також починає розвиватися звикання збудника інфекції. З цієї групи антибіотиків найбільш ефективним вважається доксициклін.

При тривалому перебігу захворювання і виражених запальних процесах у внутрішніх органах призначають одночасно два антибіотики. Сьогодні антибіотики для лікування уреаплазмоза не завжди підбирають за результатами бактеріологічних аналізів: деякі фахівці більше довіряють сучасним науковим дослідженням і рекомендацій з цього приводу.

Імунотерапія і загальнозміцнюючий лікування

В основі уреаплазмозу лежить зниження захисних сил організму. Тому одними антибіотиками в даному випадку не обійтися, тим більше що вони також знижують імунітет, так як вбивають корисну мікрофлору кишечника.

Для зміцнення імунітетуЗміцнення імунітету – допомога імунній системі при уреаплазмозе сьогодні найчастіше використовують лікарські препарати, що стимулюють вироблення власного (ендогенного) інтерферону, наприклад, циклоферонЦиклоферон - відновлює захисні сили організму. Ці препарати стимулюють не тільки противірусний імунітет, а також утворення гранулоцитів, що захищають організм від інфекції, активізують фагоцитоз (захоплення і розчинення клітин збудників інфекції всередині клітин крові – фагоцитів) що сприяє зміцненню захисних сил організму, а також повного або часткового відновлення імунітету при його порушеннях.

Призначаються також вітаміни, особливо групи В, деякі з яких виробляються корисною мікрофлорою кишечника, а також пробіотики – лікарські препарати, що містять колонії корисний бактерій, що розмножуються в кишечнику і відновлюють нормальне співвідношення між корисною і шкідливою мікрофлорою (біфідумбактерин, лактобактерин, пробифор і так далі).

Місцеве лікування і фізіотерапевтичні процедури

Місцеве лікування застосовується не завжди, в основному його застосовують при тривало протікаючих хронічних процесах. Проводяться лікувальні ванночки з дезінфікуючими розчинами, інстиляції (вкапывание) ліків в сечовипускальний канал і сечовий міхур. Крім того, відновлюється нормальна мікрофлора піхви за допомогою лактобактерину.

При стрикруре (звуження сечівника у чоловіків проводяться спеціальні процедури його розширення (бужування).

Фізіотерапевтичні процедури призначають при хронічних процесах. Залежно від стану хворого призначають електрофорез з лікарськими препаратами, магнітотерапію, теплові процедури і так далі.

Критеріями излеченности у чоловіків є негативні аналізи через місяць після закінчення лікування. У жінок критерії излеченности суворіше: вона вважається здоровою, якщо протягом трьох менструальних циклів у неї не були виявлені уреаплазми.

Галина Романенко

Підступність уреаплазмоза у тому, що його симптоми у жінок практично непомітні. Залишаючись невиявленим, захворювання протікає тривалий час і як будь-який запальний процес, що призводить до формування спайок у внутрішніх статевих органах. А це в свою чергу є причиною безпліддя.

Що відбувається в організмі жінки при уреаплазмозе

Першими проявами уреаплазмозу в організмі жінки є зазвичай кольпіт – запальний процес в області піхви. Поступово, під час чергових загострень уреаплазмозу, запальний процес переходить на канал шийки матки (цервіцит), слизову оболонку стінки матки (ендометрит), придатки матки - маткові труби і яєчники (аднексит або сальпінгооофоріт). Одночасно інфекція може поширюватися і на сечовивідні шляхи, викликаючи спочатку ураження сечового міхура (цистит), а потім підніматися вгору, вражаючи сечоводи і нирки.

Поступове поширення уповільненого запального процесу призводить до утворення спайок – розростань сполучної тканини в порожнині матки, маткових трубах і яєчнику. А це може перешкоджати зачаттю (якщо спайки є в яєчнику, яйцеклітина просто не виходить за його межі) або просуванню заплідненої яйцеклітини по матковій трубі для впровадження в стінку матки (при спайках в матковій трубі - в цьому випадку часто розвивається позаматкова вагітність).

Тим не менш, безпліддя при уреаплазмозе розвивається не завжди. У цьому випадку ураеплазмоз іноді виявляється в процесі підготовки до вагітності або під час вже почалася вагітності. Вагітність на тлі млявого перебігу запального процесу може протікати з ускладненнями і може закінчитися передчасним перериванням. Може постраждати і плід – зараження його висхідним шляхом через плідні оболонки може статися на будь-якому етапі вагітності. Інфекція впроваджується в основному в дихальні шляхи дитини, викликаючи внутрішньоутробну інфекцію. Крім того, дитина може заразитися і під час пологів, проходячи через родові шляхи матері, хворий уреаплазмозом.

У жінки після пологів може початися післяпологова лихоманка, що свідчить про загострення запального процесу. Таке ж загострення запального процесу може початися після аборту. При цьому до уреаплазменной може приєднатися будь-яка інша бактеріальна інфекція.

Встановлено також, що на тлі уреаплазмозу часто розвивається папіломавірусна інфекція, яка часто є причиною раку шийки матки.

Ознаки уреаплазмоза у жінки

У групі ризику зараження уреаплазмозом знаходяться жінки, які часто міняють статевих партнерів: ризик є при зміні партнера вже двічі в рік. Інкубаційний період захворювання (час від моменту зараження до появи перших симптомів) має розмиті межі: від декількох днів до декількох місяців, але в середньому становить близько місяця.

Очевидно це пов'язано з тим, що деякі жінки хворіють не відразу, а деякий час є носіями уреаплазм і лише при ослабленні організму під дією важких фізичних чи емоційних навантажень, перенесених загальних захворювань, переохолодження або перегрівання і так далі починається запальний процес в області статевих органів.

Першими ознаками запалення піхви (кольпіту) при уреаплазмозе є безбарвні прозорі виділенняПрозорі виділення: коли вони нормальні? . Частіше ознаки кольпіту поєднуються з ознаками циститу – частими болючими сечовипусканнями.

Але іноді уреаплазми розмножуються в піхву, не викликаючи запального процесу. Зазвичай це відбувається в тому випадку, коли в піхву є й інша умовно-патогенна мікрофлора, наприклад, гарднерели. Це призводить до появи ознак дисбактеріозуОзнаки дисбактеріозу – залежать від локалізації процесу піхви – переважання умовно-патогенної мікрофлори над природною, основну частину якої складають лактобактерії. При дисбактеріозі піхвиДисбактеріоз піхви – як з ним боротися? (бактеріальному вагінозі) з'являються рясні виділення з неприємним рибним запахом.

При поширення запального процесу на внутрішні статеві органи (матку та її придатки) з'являються болі внизу живота, нездужання, слабкість, іноді піднімається температура, але до невеликих цифр.

Що робити, якщо у жінки з'явилися симптоми запального процесу сечостатевих органів

Самолікуванням займатися не можна – це призведе до того, що інфекція «зачаїтися», а потім через деякий час проявить себе знову. З кожним таким загостренням буде наростати кількість спайок і збільшуватися ризик безпліддя. Тому необхідно відразу ж звернутися до лікаря.

Для того, щоб виявити уреаплазмозУреаплазмоз - запальний процес сечостатевої системи проводять такі аналізи: дослідження мазка під мікроскопом (в більшості випадків виявити таким способом уреаплазми неможливо, але може бути виявлена інша патогенна та умовно-патогенна мікрофлора), посів виділень на поживні середовища (виявляється збудник інфекції, його кількість і чутливість до антибіотиків), полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР – виявлення ДНК збудника інфекції, дуже точний аналіз), імуноферментний аналіз – виявлення антитіл до збудника інфекції.

Тільки після встановлення діагнозу проводиться лікування уреаплазмозу під контролем лабораторних досліджень.

Галина Романенко